На допомогу батькам

      Педагог соціальний – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально – правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

1. Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються класним керівником протягом навчального року.
2. Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1 – го уроку, а надалі –надати документ, що підтверджує причину пропуску).
3. У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2–х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.
4. Факт запізнення та довчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь).
5. У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до міського управління освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до служби у справах сім'ї та дітей та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до КМСД.

   Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами:

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.
4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є нереальним варіантом – думайте про компроміс. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
5. Обирайте виховання без побиття та крику. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.
7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

§Ксерокопія паспорту одного з батьків (2 шт.).

§Ксерокопія індифікаційного коду одного з батьків (2 шт.).

§Ксерокопія свідоцтва про народження усіх дітей (у 2 – х екземплярах).

§Ксерокопія коду усіх дітей (у 2 – х екземплярах).

§Довідка/рішення/посвідчення, що підтверджує статус (2 шт.).

Усі документи надаються на окремих аркушах з чітким друком тексту.

Неякісно надруковані документи не приймаються!